Поради батькам
щодо психологічної підготовки дитини до школи
1. Основними
психологічними причинами виникнення труднощів адаптаційного періоду є такі:
· недостатній досвід спілкування з
дорослими та однолітками;
· недорозвиненість мовлення;
· «неділовий» (надмірно емоційний)
характер спілкування з дитиною у сім’ї;
· несформованість звички виконувати
вимоги дорослих та дотримуватися певних правил поведінки;
· побоювання, недовіра до школи
внаслідок неправильної орієнтації з боку батьків.
2. Потрібно
зацікавити дитину школою, викликати бажання навчатися там.
(Для цього намагайтеся заздалегідь
визначити, яку саме школу відвідуватиме Ваша дитина. Під час прогулянок
покажіть їй споруду школи. Розкажіть про життя учнів. Наприклад:
—Як я тобі заздрю, адже ти скоро станеш
школярем. Чому заздрю? Бо згадую ті часи, коли сама (сам) навчалася (навчався).
Щодня ми, учні, поверталися із занять з новими знаннями, вміннями, ставали
дорослішими. А скільки було добрих товаришів, друзів. Ми разом готували домашні
завдання, допомагали один одному. А звільнившись, мерщій бігли на шкільне
подвір’я погратися.
Щоразу, підводячи дитину до школи,
згадайте привабливий епізод з вашого шкільного дитинства. Поспостерігайте за
школярами на спортивному майданчику, за роботою вчителя. Бажано познайомити
дитину з педагогом.)
3. Дитині значно
легше буде пристосуватися до умов школи, якщо в сім’ї вона оволодіє певними необхідними навичками самостійності:
· складати підручники, зошити та
шкільне приладдя в портфель (бажано привчати дитину робити це заздалегідь,
звечора);
· самостійно та охайно складати
одяг до уроків фізичної культури;
· впорядковувати свій письмовий
стіл та ігровий куточок;
· самостійно вести шкільний
щоденник.
4. Важливо
навчити дитину ввічливого спілкування з незнайомими людьми.
(Знаходячись поза домівкою, можна
знайти безліч ситуацій для «вправляння» у спілкуванні. Наприклад:
—Подивись, як до тебе привітно усміхається
тітонька, і ти їй усміхнися.
—Підніми газету, що випала у
дядечка, й скажи: «Візьміть, будь ласка».
—Розкажи тіточці Ірині, де ми
відпочивали влітку. А її попроси, щоб вона розповіла нам про свою відпустку.)
5. Значну увагу
приділяйте розвитку мовлення дитини, зокрема діалогічного.
(Частіше розмовляйте з дітьми,
обговорюйте побутові «проблеми», привчайте висловлювати власну думку,
міркування. Учіть правильно розгорнуто відповідати на поставлені запитання, а
також правильно формулювати запитання до інших людей. Ширше використовуйте
мовні ігри—їх Вас навчать самі діти, лише покажіть, що Ви хочете пограти з
ними.)
6. Будьте
вимогливими до дитини.
7. У жодному
разі не виявляйте в присутності дитини своїх переживань щодо того, як їй буде у
школі, сумнівів, чи доброю до неї буде вчителька, побоювань з приводу того, чи
буде дитина успішною у навчанні.
Навпаки,
демонструйте радість з приводу майбутнього вступу дитини до школи, впевненість
у тому, що на неї чекають доброзичливі вчителі, цікаві знання, приємні
товариші.
Завжди пам’ятайте: самопочуття
дитини та
успішність її адаптації до школи значною
мірою
залежить від Вас, шановні батьки!
Немає коментарів:
Дописати коментар